Проаналізовано вплив атомних і теплових електростанцій на поверхневі та підземні води. Висвітлено загальні принципи проектування інформаційних мереж моніторингу за якістю природних вод. Наведено характеристику систем гідролого-гідрохімічного моніторингу на досліджуваних АЕС і ТЕС. Визначено особливості формування температурного режиму водоймищ-охолоджувачів різного типу. Висвітлено результати експериментальних досліджень процесів формування хімічного складу води водоймищ-охолоджувачів АЕС. Розкрито вплив об'єктів атомної та теплової енергетики на природні води, зокрема, на температурний режим та якість води р.Десна, водні ресурси басейнів річок Горинь, Стир, Прип'ять, Південний Буг, Каховське водосховище. Розглянуто питання прогнозування мінералізації та вмісту головних іонів у воді водоймищ-охолоджувачів АЕС і заповідників ТЕС.

Проанализировано влияние атомных и тепловых электростанций на поверхностные и подземные воды. Освещены общие принципы проектирования информационных сетей мониторинга по качеству природных вод. Приведена характеристика систем гидролого-гидрохимического мониторинга на исследуемых АЭС и ТЭС. Определены особенности формирования температурного режима водоёмов-охладителей разного типа. Представлены результаты экспериментальных исследований процессов формирования химического состава воды водоёмов-охладителей АЭС. Изучено влияние объектов атомной и тепловой энергетики на природные воды, в частности, на температурный режим и качество воды р.Десна, водные ресурсы бассейнов рек Горынь, Стырь, Припять, Южный Буг, Каховское водохранилище. Рассмотрены вопросы прогнозирования минерализации и содержания главных ионов в воде водоёмов-охладителей АЭС и заповедников ТЭС.

Розглянуто актуальні питання впливу АЕС на поверхневі води. Досліджено особливості формування якості води водоймищ-охолоджувачів АЕС і пов'язаних з ними водних об'єктів за різної кількості працюючих енергоблоків.

Исследована проблема загрязнения железом и марганцем поверхностных вод бассейна Днепра, рассмотрены пути минимизации влияния их высоких концентраций на функционирование водозаборных сооружений.

Для одержання позитивного або нульового сальдо балансу знижок і надбавок до страхових тарифів рекомендовано склад трьох показників, відношення відшкодування за поточні нещасні випадки на виробництві та регресникам до внесків, відношення показників кількості працюючих за шкідливих та небезпечних умов до загальної кількості показників плюс врахування витрат на заходи з охорони праці до річного фактичного обсягу реалізованої продукції.

Розглянуто пропозиції щодо визначення та встановлення знижки (надбавки) до розміру страхового внеску підприємства. Наведено механізм визначення знижки з урахуванням умов праці штатних працівників, наявності потенційних виробничих небезпек та витрат, пов'язаних зі страховим випадком. Пропозиції викладено з перспективою ведення та накопичення бази даних, ведення розрахунків з використанням автоматизованих систем проектування.

Розроблено науково-технічні засади гідрохімічних досліджень водних об'єктів у районах атомної та теплової енергетики та оцінки їх впливу на водні ресурси. Наведено результати натурних та експериментальних робіт, що виконувалися з 1981 р. на Смоленській, Чорнобильській, Хмельницькій, Рівненській, Південно-Українській, Запорізькій АЕС, а також Дарницькій, Запорізькій і Трипільській ТЕС. Створено системи гідролого-гідрохімічного моніторингу, згідно з якими відібрано близько 5 тис. проб води та донних відкладів. Визначено понад 125 тис. гідрохімічних показників: вміст головних іонів, біогенних, органічних і забруднюючих речовин органічної та мінеральної природи, мікроелементів. Показано особливості формування температурного, кисневого та гідрохімічного режимів водоймищ-охолоджувачів АЕС руслового, наливного, руслово-наливного типів за різних природних умов і у разі підігріву води та інтенсивної примусової циркуляцї водних мас за неоднакової кількості працюючих енергоблоків. Здійснено модифікований прогноз мінералізації води водоймища-охолоджувача з використанням методу гідрохімічного балансу. Оцінено вплив об'єктів атомної та теплової енергетики на природні води та наведено відповідні рекомендації, реалізовані у проектних розробках на різних АЕС і ТЕС. Обгрунтовано необхідність введення 2-го блоку на Хмельницькій і 4-го - на Рівненській АЕС у 1998 - 2000 рр.

Наведено загальну характеристику природних умов і господарської діяльності у басейні ріки Південний Буг. Розглянуто методики обробки гідролого-гідрохімічної інформації й екологічного оцінювання якості води. Описано гідрологічний і гідрохімічний режими річок басейну, а також антропогенну складову їх іонного стоку. Проаналізовано вплив господарської діяльності на водні ресурси басейну Південного Бугу. Досліджено вплив Південно-Українського енергокомплексу на кількісні показники водного стоку. Зроблено екологічне оцінювання якості води басейну ріки Південний Буг і водних об'єктів Південно-Українського енергокомплексу.

Дана общая характеристика естественных условий и хозяйственной деятельности в бассейне реки Южный Буг. Рассмотрены методики обработки гидролого-гидрохимической информации и экологической оценки качества воды. Описаны гидрологический и гидрохимический режимы рек бассейна, а также антропогенная составляющая их ионного стока. Проанализировано влияние хозяйственной деятельности на водные ресурсы бассейна Южного Буга. Исследовано влияние Южно-Украинского энергокомплекса на количественные показатели водного стока. Осуществлено экологическое оценивание качества воды бассейна реки Южный Буг и водных объектов Южно-Украинского энергокомплекса.

Наведено характеристику фізико-географічних та антропогенних чинників басейну р. Горинь. Розкрито загальні засади функцінування річкової системи Горині в контексті територіальної диференціації її структури. Висвітлено питання динаміки елементів водно-теплового балансу басейну р. Горинь (атмосферні опади, температура повітря, водний стік). Проаналізовано вплив загальної господарської діяльності та Хмельницької АЕС на кількісні й якісні показники водних ресурсів р. Горинь.

Проведено порівняльний аналіз існуючих підходів до визначення найбільш небезпечних видів економічної діяльності за ступенем ризику. Одержані результати свідчать про наявність суттєвих протиріч між існуючими підходами до визначення найбільш небезпечних видів економічної діяльності за ступенем ризику, що несприятливо впливає на взаємодію учасників державного управління охороною праці між собою та істотно знижує ефективність такого управління.

Виходячи з аналізу вітчизняного та міжнародного досвіду запропоновано метод розрахунку ризиків виникнення нещасних випадків на підприємствах за статистичними даними з урахуванням їх тяжкості, в тому числі смертельних випадків і стійкої втрати працездатності. Встановлено взаємозв'язок одержаних за допомогою цього методу значень ризиків виникнення нещасних випадків на виробництвах із визначеними чинним законодавством страховими тарифами для підприємств одного класу професійного ризику, що надає можливість визначати пріоритети, а також сприяти вдосконаленню системи соціального страхування від нещасних випадків, а також системи нагляду та контролю за станом умов і безпеки праці на підприємствах.

Запропоновано методичний підхід до визначення потреби в засобах захисту для працівників на виробництвах з використанням методів управління ризиками ушкодження здоров'я працівників та врахуванням основних вимог чинного законодавства про охорону праці. Запропоновано орієнтовний перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів та визначено їх взаємозв'язок із необхідними ЗІЗ, що мають відповідні захисні властивості. Умови праці можуть бути оцінені як менш шкідливі та віднесені відповідно до Гігієнічної класифікації праці до першого ступеня третього класу лише за умови обгрунтованого визначення потреби у ЗІЗ, що мають забезпечувати ефективний захист від впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів та зниження рівня ризику ушкодження здоров'я працівників.

Схематично наведено орієнтовний механізм оптимізації показників кількісної оцінки ризиків настання нещасних випадків, визначених з використанням взаємозвіязку показників ризиків із інтегральними показниками в системі соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві, що входять до складу диференційованої ставки єдиного соціального внеску, з віднесенням значень ризиків в організації та виді економічної діяльності до відповідних рівнів. Для повноти оцінки й ефективності управління ризиками запропоновано враховувати втрати працездатності працюючих, пов'язані із пільгами та компенсаціями за виконання робіт у шкідливих і небезпечних умовах праці, для чого мають бути опрацьовані відповідні механізми.